середа, 29.10.2008

З 10 годин ранку рівно 33 хвилини по черзі будуть читати імена загиблих земляків, свідоцтва очевидців. В акції братимуть участь представники національних товариств і релігійних конфесій, освітні установи, установи мистецтва і культури, молодіжні організації. Відповідне розпорядження мера Одеси Едуарда Гурвіца було підписано 21 липня 2008 року. На даний час завершуються роботи з виготовлення і встановленню пам'ятного знаку "Жертвам голодомору 1932-1933 років".
Рішенням Одеської міської ради місце розташування Пам'ятного знаку погоджене у зеленій зоні на розі Лідерсовського бульвару і вул. Базарної у безпосередній близькості від церкви. Скульптор пам'ятного знаку - Іларіон Стадніков. Пам'ятний знак «Жертвам голодомору 1932-1933 років» складається з трьох основних елементів. Орієнтовна вага – до 1 тонни, довжина – 4,5 метра.
Відкриття пам'ятника заплановане на 22 листопада. Була створена робоча група з організації і проведення заходів у зв'язку з 75 річницею Голодомору в Україні. Їй доручено здійснити заходи щодо виконання Указу Президента №250/2007 від 28 березня 2007 року "Про заходи у зв'язку з 75 річницею Голодомору 1932-1933 років в Україні". Голова робочої групи - заступник міського голови Фідірко Тетяна Георгіївна.

Взято з сайту "Погляд з Одеси" 

Цими днями завершився обласний конкурс дитячих малюнків на тему „Відлуння національної трагедії: голодомор в Україні в 1932-33 роках”. Та, як не дивно, ця сумна тема викликала великий ажіотаж серед юних художників. Вчора у стінах Воронцовського палацу відкрилася виставка цих робіт. Експозиція складається з 200 малюнків. Організували цей виховний захід: Чорноморське козацьке з’єднання, обласне управління освіти і наукової діяльності Одеської обласної державної адміністрації та благодійний фонд імені Калнишевського.
За словами організаторів своєї головної мети вони досягли. Школярі через своє серце пропустили всю цю трагедію та відобразили її на папері. І не дивлячись на різний художній рівень виконання робіт, вони вдячні кожній дитині, яка звернула свою увагу на ці темні події з життя нашої нації. Та найголовніше, судячи з ілюстрацій, всі учасники досить чітко усвідомили причину та наслідки катастрофи. А як відомо, уникнути помилки попередників можливо лише усвідомивши її. 
Переможцем став учень 10-го класу школи № 81 міста Одеси Анатолій Яровенко. 
вівторок, 28.10.2008

Сталин теперь — в одной из церквей. В той, что за Стрельней, близ Петербурга. На иконе. В своей простой шинели, в какой его запомнили миллионы советских людей, смотрит на вас задумчивыми и глубокими глазами из-под густых бровей. Рядом с ним святая. Матрёна Московская с нимбом вокруг головы осеняет красного цезаря крёстным знамением. 
"Блаженная Матрёна Московская благословляет вождя". На этом образе соединилась воедино разорванная в XX веке и кровоточащая нить русской истории. Сталин и церковь. Советская власть и русская традиция. Вера Христова в красной России. Наверное, такая икона нужна именно сейчас, когда враги, выжигающие саму память о советской стране, пытаются привлечь себе в помощники и церковь. Прочитав роман "Мать", Ленин назвал эту книгу нужной для дела революции. Так же и этот образ Блаженной Матрёны Московской, написанный Ильёй Пивником, — для православных он нужный. 
Игумен Евстафий (в миру Жаков), настоятель храма Святой равноапостольной Великой княгини Ольги, в котором сейчас находится образ с изображением Сталина, очень уважаемый прихожанами священник. Ранее в церкви в Знаменке, настоятелем которой он был тогда, появилась икона Св.Евгения Родионова — русского солдата, убитого чеченцами в плену за отказ снять себя нательный крест и отречься от веры — один из первых образов этого новомученника в России. В апреле 2003 года, когда лидер запрещённой ныне НБП Эдуард Лимонов ожидал приговора в саратовской тюрьме, отец Евстафий собирал среди прихожан подписи в поддержку русского писателя. Многие петербургские национал-большевики потянулись в этот храм, в котором они были услышаны и поняты. 


Взято з сайту одеських божевільних кізяків - московських сраколизів

Людина дивиться на культуру крізь систему символів. Існує думка, що ми бачимо навіть не світ, а те що дозволяють побачити символи. Тим цікавіше зазирнути в колодязь давності візерунків на рушниках та писанках – щоби глянути довкола очима наших предків.
З 27 жовтня до 1 листопада в Одесі оселиться «Зрима пісня» - шостий Всеукраїнський семінар з питань символіки і семантики в українській культурі. Семінар охоплює якнайширший пласт одвічних ремесел та мистецтв українців: вишивання, ткацтво, писанкарство, плетіння із соломи, бісероплетіння, петриківський розпис, художні вироби із шкіри, фольклористика та народна хореографія. Майстри з зі Львова і Донецька, Києва та Івано-Франківська, Волині, Сумщини та Кіровоградщини привезли для виставки-ярмарку найкращі зразки своїх мистецьких умінь. До програми семінару також входять лекції з фахових дисциплін і майстер-класи, на яких просто на очах народжуватимуться нові витвори мистецтва.
Українській писанці в Канаді поставлено пам’ятник. І не дивно, адже традиція писанкарства в Україні не лише самобутня, а й надзвичайно давня. Язичницька писанка кликала весну, захищала домівки, використовувалась для лікування та декору. 
Кольори писанки різняться з регіонами. Відтінки залежали від природних барвників. На Півдні України були найяскравіші писанки. Західний регіон славиться темним розписом і геометричним розписом. Подібні геометричні символи можна зустріти і на вишиваних рушниках. 
З роками полотно розсипається на порох. Своє завдання народні майстри вбачають у збереженні давньої символіки, а відповідно і світогляду.

У Севастополі невідомі облили жовтою і синьою фарбою пам’ятник Катерині ІІ.
Як передає кореспондент УНІАН, інцидент, вочевидь, стався вночі. Комунальні служби займаються відмиванням фарби з пам’ятника. 
Голова громадської організації „Українська громада Севастополя” Мирослав МАМЧАК повідомив УНІАН, що йому сьогодні вранці надійшло декілька „досить хамських, грубих” телефонних дзвінків, що начебто це зробила очолювана ним організація. 
М.МАМЧАК на це зазначив: „Ми вважаємо, що цей акт є звичайною провокацією і вона носить передвиборний характер”. 
За словами лідера громадської організації, „Українська громада Севастополя” не має ніякого відношення до того, що сталося, це не наш метод”. М.МАМЧАК додав, що свого часу очолювана ним організація заявляла, що „категорично проти будівництва пам’ятника цьому катові українського народу. Ми робили заяву, що ми знесемо цю скульптуру, але ми збиралися це робити відкрито. Однак, виходячи з побажань жителів Севастополя, органів місцевої влади, ми відмовилися від цієї ідеї, тому що ми не хотіли робити під час курортного сезону бучу у Севастополі”. 
Тому, сказав М.МАМЧАК, „мені здається, це зробили ті, котрі цей пам’ятник поставили, тому що діло йде до виборів, і на отаких актах вандалізму можна „підігріти” Севастополь, збурити тут обстановку”. 
М.МАМЧАК сказав: „Хто розмальовує паркани, дерева різноманітними кольорами, і в першу чергу - кольорами російського прапора? Це „Руський блок” і „Руська громада”, тому мені здається, що звертатися треба саме туди і там шукати корені вандалізму”.
Він заявив, що не знає „жодної громадської організації у Севастополі, яка б займалася актами вандалізму".
На думку М.МАМЧАКА, „це провокація, зроблена і проти української громади, і проти Севастополя, і проти миру і спокою у нашому місті”

Взято з УНІАН 

понеділок, 27.10.2008

 

 

Скандально відомий одеський бандитський проект "партія "Родіна" імені Маркова вирішила підтримати сепаратистський рух в українському Закарпатті. Делегати цієї антиукраїнської зграї взяли участь в черговому "Соймі підкарпатських русинів", які  25 жовтня підписали акт "відновлення русинської державності". Ці путинські яйцелізи під керівництвом місцевого попа Дмитра Сидора вирішили ультимативно звернутися до адміністрації Закарпаття з вимогою стваорення русинської автономії в складі України. В разі невиконання своїх вимог паразити погрожують оголосити державну незалежність від України в односторонньому порядку. Нам, одеситам, прикро визнавати і те, що цю пухлину підтримали наші (нажаль) земляки. Порушуючи статтю 1, та пункти 1,2,3,4,6 статті 5 розділу 1 Закону України "Про політичні партії в Україні", політична партія "Родіна" відкрито виступила проти Державної Незалежності України.

Ми закликаємо всі державні інституції, силові органи, політичні рухи та громадськість виступити на захист нашої молодої Української держави та заборонити діяльність підривних і відверто ворожих Україні і людству в цілому політичних формацій на кшталт "Родіни" і "Сойму підкарпатських русинів".

ПРЕС-СЛУЖБА Одеської організації УНА 

Росія може в односторонньому порядку скасувати безвізовий режим з Україною. До Держдуми внесений законопроект, що передбачає можливість запровадження віз з країнами при виникненні на їхній території збройних конфліктів або загрози тероризму. У пояснювальній записці автор законопроекту, депутат Семен Багдасаров наводить кілька аргументів. Одним з них є те, що "керівництво деяких колишніх радянських республік прагне вступити в НАТО". Крім того, депутат зауважує, що останнім часом все частіше виникають збройні конфлікти біля кордонів Росії, зокрема на територіях колишніх радянських республік Середньої Азії. 
"Кажуть, що кращий спосіб боротьби з головним болем — гільйотина. Це те ж саме: кращий спосіб не пустити ворожу силу на свою територію — відрізати цілу країну", — не згоден Сергій Глазьєв, екс-депутат Держдуми. За його словами, у виконавчої влади є маса важелів, для того, щоби боротися з тероризмом, і для цього не потрібно вдаватися до візового режиму. 
"У контексті сьогоднішньої зовнішньої політики російська правляча еліта зацікавлена в безвізовому режимі з Україною", — вважає Станіслав Бєлковський, експерт московського Інституту національних стратегій. Проте, за його словами, невідомо, як розвиватимуться події надалі. 

У свою чергу українські експерти розглядають цей законопроект, як засіб тиску з тим щоб перешкодити вступу України в НАТО. "Раніше вже були заяви російських високопосадовців про те, що при вступі України до НАТО Росія введе візовий режим", — нагадує Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій. "Це нагадування: у разі вступу України до Альянсу можуть постраждати бізнес, культурні контакти, зв`язки", — підкреслює експерт. За його словами, це тільки свідчить про те, що для Росії вступ України в НАТО стає все більш реальним.

 

Взято з УНІАН 

Випадок з сирійським студентом, нажаль, може вважатися не сенсацією, а симптомом. І справа далеко не в тім, що у даному випадку ця людина перебувала в Україні на цілком законних підставах. Справа у тім, що нині наша держава, будучи на задвірках Великої Європи вимушена збирати на своїх теренах усіх іноземців, що не зуміли потрапити до „щасливого життя”. Якщо ані наша держава не здатна захистити права іноземців, що тут перебувають, ані ті держави, звідки вони їдуть – то значить, невідрегульоване відповідним Законом, майбутнє у цьому питанні – ані трохи не світле. Вже сьогодні ми можемо бачити десятки „менял” східного походження на Промринку „7-мий кілометр”. Сьогодні вони „під дахом” адміністрації ринку та міліції, бо без проблем здійснюють нелегальний, заборонений бізнес. Можемо бути впевнені: якщо станеться щось з такими людьми – то знову ніхто не помітить, бо ці люди поза Законом. Так, чомусь нашим громадянам, які потерпають від безробіття шляхи до такого великого і нелегального заробітку закриті, проте іноземці на тому самому „Сьомому” почуваються надто добре. Більше того, сьогодні в Українській державі, в громадському транспорті можна вільно спостерігати банери й постери з рекламами юдейських шкіл, де лише для етнічних євреїв безплатне харчування й доставка з дому до школи й навпаки. В якій країні ми живемо? Бо в Україні ми не можемо ані забезпечити гідне життя українцям, ані відповідні умови нашим гостям. Не вірите, спитайте першого бомжа, хто він за національністю?!

Музей просто неба влаштували державні структури, які мали б сумлінно виконувати свої посадові обов’язки... 
Два тижні томумісцеві рибалки були свідками суїциду: студент-третьокурсник Економічного університету, громадянин Сирії , в одязі, зайшов у водоймище і пішов під воду...

Пошуки, які потім влаштували робітники МНС результатів не дали і тільки минулої п’ятниці 24 жовтня тіло віднайшли місцеві мешканці.
МНС-ники зробили свою справу - витягли тіло, працівники Овідіопольського райвідділу міліції його оглянули, склали протокол і залишили місце події... Третю добу місцеві мешканці обривають телефони різних державних інстанцій, а тим часом тіло загиблого третю добу залишається просто неба. Жах полягає ще й в тому, що місцеві діти як на екскурсію бігають подивитися на тіло нещасного. Рідні й близькі загиблого судячи з усього навіть не здогадуються про трагедію. Мабуть два тижні – це не термін для того щоб державним органам влади відреагувати на цю надзвичайну трагічну подію...
Про те що сталося, козаки Чорноморського Гайдамацького З’єднання дізналися під час чергового рейду з охорони довкілля на території Овідіопольського району, який проводився цими вихідниими. Висловлюємо жаль з приводу цієї трагедії та обурення бездіяльністю відповідних органів місцевого самоврядування та державної влади.


З редакційними правками взято з сайту Чорноморських гайдамаків 

Привід Павлика Морозова, що не піддається нормальній людській терапії в Ананьєві, нажаль не є поодиноким прикладом совково-ковбасової ностальгії невиліковних рабів – пасіонаріїв сучасного українського поссовєцького суспільства. Тему перейменувань топонімічних назв на Одещині неодноразово піднімали ми і в Котовську і у Фрунзівці, і в Іллічівську і в Комінтернівському і в Южному. Немає сумнівів, що наше покоління (тим, кому до 35 років) скине те огидне червоне ярмо з шиї нашої країни, але, в тій саме Латвії, чи ж бо Литві, в Естонії і, навіть у Грузії – такі самі, зморені радянською окупацією люди. І їхні депутати не дозволили б собі навіть дискутувати навколо подібних питань. А ми – дискутуємо. Кожен з нас винен, що маючи нагоду не взяв за бари комун яку і не спитав, за що було розстріляно мого діда?, за що було зморено голодом десятки мільйонів твоїх родичів, за що було зруйновано тисячі православних храмів?... Кожен з нас винуватий у тому, що щовечора наші національні інформаційні простори бомблять Симоненки і Маркови, Каурови і Фабриканти…. НЕВИННИХ НЕМАЄ! РОЗБИВАЙТЕ СОБАЧІ ГОЛОВИ! І пам”ятайте: ТОЛЕРАЦІЯ ДО ВОРОГІВ ПОРОДИТЬ НОВИХ ВОРОГІВ! Бо виховуючи серед тієї корости свого сина, чи будеш упевнений в тому, що він не зрадить тебе, як „ананьєвський герой” Павлик Морозов?!...
Депутати Ананьївської міської ради не підтримали ініціативу місцевого жителя Петра Гарачука з перейменування провулка Павлика Морозова на провулок Пантелеймона Куліша, українського поета і публіциста 19 століття.
Як повідомила секретар міськради Наталія Колойденко, районна рада ветеранів Великої Вітчизняної війни провела опитування жителів вулиці, більшість з яких висловилися проти такого перейменування. Через те депутати вирішили залишити стару назву.

Так, з одного боку виглядає все це зрозумілим: люди висловили свою думку, а влада зробила так як хоче народ! Але чому люди висловили таку думку!? Можливо це ностальгія за радянським життям, чи то звиклося так, а може й просто, не бажання оминути тяганину зі зміною прописки та переоформленням документів?!

З редакційними правками взято з Порталу Українців Одещини

п'ятниця, 24.10.2008

Виктор Янукович снова наступил на одесские грабли, пишет газета "24". Выступая 20 октября на одесской конференции Партии регионов, лидер партии перепутал деятеля немецкого рабочего движения Августа Бебеля с одесским писателем Исааком Бабелем.
"Я хочу привести эту фразу одного из героев Бебеля: "Если хотите что-нибудь наблюдать из жизни, то зайдите к нам на двор – есть с чего посмеяться", - сказал Виктор Янукович.
Как иронизирует по этому поводу Обком, "известно из старого советского анекдота, интеллигентный человек – это тот, может отличить Гоголя от Гегеля, Гегеля от Бебеля, Бебеля от Бабеля, Бабеля от кабеля, кабеля от кобеля и кобеля от суки… Тест Виктор Федорович не прошел с первого раза…"

 ЗАВАНТАЖИТИ

 
Взято з http://www.unian.net/ukr/news/news-279795.html  

Днями в центральній районній бібліотеці Котовська відбувся "круглий стіл" на тему: "Голод 1933 року – незагоєна рана України". В його роботі взяли участь заступник голови райдержадміністрації Світлана Дудко, представники районних осередків політичних партій та громадських організацій, вчителі історії. Обговорювалися причини та трагічні наслідки Голодомору 1932-1933 років, негативний вплив подій того часу на менталітет, культуру та генофонд українців. Присутні ознайомились з результатами зарубіжних та вітчизняних дослідників на тему Голодомору та дійшли висновку, що вшанування жертв Голодомору, відновлення історичної справедливості та виховання патріотів української держави є загальним громадянським обов’язком.


-----------------------------------------

 НАШ АНОНС

9 листопада в Комінтернівському біля меморіального комплексу Пам”яті жертв Голодомору відбудеться зустріч делегації та прийняття естафети «Незгасима свіча», за програмою проведення міжнародної акції, 
присвяченої трагічним подіям голодоморів.


четвер, 23.10.2008

 

 

 Голова Одеської обласної державної адміністрації Микола Сердюк розпорядився активізувати роботу з демонтажу пам'ятників особам, які були причетні до організації голодомору 1932-1933 років в Україні, - передає кореспондент ІА «Контекст-Причорномор'я». Про це сьогодні, 23 жовтня, агентство повідомили у прес-службі Одеської обласної державної адміністрації. 
За інформацією прес-служби, «на виконання Указу Президента України від 25 вересня «Про заходи у зв'язку з Днем пам'яті жертв голодоморів», з метою гідного вшанування пам'яті жертв геноциду українського народу, належної організації заходів до дня пам'яті жертв голодоморів (22 листопада 2008 року)», М. Сердюк затвердив план заходів, присвячених до дня пам'яті жертв голодоморів.
Зокрема, губернатор розпорядився активізувати роботу відносно демонтажу пам'ятників особам, які були причетні до організації голодомору 1932-1933 років в Україні та спорудження пам'ятників і пам'ятних знаків жертвам голодомору; а також продовжити збір і опрацювання фотодокументів, матеріалів і експонатів, пов'язаних з тематикою голодомору; організувати пересувну виставку по районах області «Ми звинувачуємо! Голодомор 1932-1933 років — геноцид українського народу».
Також серед заходів до Дня пам'яті жертв голодоморів заплановано: покладання траурних вінків і композицій з житніх і пшеничних колосків до пам'ятних знаків, місць поховань жертв голодоморів; вшановування пам'яті загиблих хвилиною мовчання, проведення щорічної акції «Запали свічку»; видання обласного тому Національної книги пам'яті жертв голодомору 1932- 1933 років в Україні; проведення в області завершального етапу акції «Незгасима свічка»; 
хвилини мовчання на честь пам'яті жертв голодоморів; презентація обласного тому Національної книги пам'яті жертв голодомору 1932-1933 років в Україні; цикли просвітницьких заходів з нагоди Дня пам'яті жертв голодомору: книжкові і фотодокументальні виставки-огляди, літературні вечори, тематичні «круглі столи» і бесіди; у всіх навчальних закладах області відбудеться «Урок пам'яті». Також буде виготовлений пам'ятний буклет до 75-ої річниці голодомору в Україні для вручення учням загальноосвітніх навчальних закладів до Дня пам'яті жертв голодоморів під час проведення Уроку пам'яті або інших публічних акцій та ін.  
Відповідне розпорядження губернатор підписав 17 жовтня 2008 року.

ЗА МАТЕРІАЛАМИ САЙТУ "ПОГЛЯД З ОДЕСИ" 

5,89 КБ